Десять заповідей для батьків майбутнього першокласника | Запорiзький навчально-виховний комплекс №67

Десять заповідей для батьків майбутнього першокласника

  1. Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
  2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
  3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
  4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
  5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
  6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
  7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
  8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
  9. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
  10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому

 

Пам’ятка для батьків

  1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоби збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Уранці будіть малюка спокійно, лагідно, з усмішкою на обличчі.
  2. Не підганяйте. Розраховувати час – ваш обов’язок; якщо ви цю проблему не розв’язали – провини дитини немає.
  3. Обов’язково привчіть малюка зранку снідати. Це важливо, аби запобігти хворобам шлунка.
  4. Давайте дитині в школу бутерброд, фрукти; там вона перебуває тривалий час, витрачає багато сил й енергії.
  5. Привчіть збирати портфель напередодні увечері. Перевірте, чи не забуто чогось важливого. Запитайте дитину, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час вона привчиться сумлінніше ставитися до своїх обов’язків і стане більш зібраною.
  6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів (без застережень на кшталт «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» тощо). У дитини попереду важка праця.
  7. Зустрічаючи малюка зі школи, забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Краще запитайте: «Що нового ти сьогодні дізнався?» Дайте дитині можливість розслабитися (згадайте, як особисто вам буває важко після напруженого дня). Коли вона збуджена і хоче з вами чимсь поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте свого школярика.
  8. Обідній час – зручний момент для невимушеної розмови. Школяр може розповісти про свій робочий день і в такий спосіб звільнитися від психологічного напруження. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться. Потім вона сама все розкаже.
  9. Зауваження вчителя вислуховуйте особисто, уникаючи присутності дитини. Не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть із малюком спокійно.
  10. Не варто навантажувати першокласника позашкільною діяльністю від самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звісно, корисні для загального розвитку, але спочатку переконайтеся, що в дитини вистачить на це сил і часу. Початок навчального року – період стресу, і перевантаження можуть тільки зашкодити.
  11. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) час для спілкування з дитиною. Для вас особливо мають бути важливими справи вашого першокласника, його радощі й невдачі.
  12. Важливо, щоб у сім’ї панувала єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Усі непорозуміння щодо виховання вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом. Не завадить почитати літературу для батьків. Там ви знайдете чимало корисного.
  13. Завжди будьте уважними до стану здоров’я вашого малюка. Головний біль, погане самопочуття – найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.
  14. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко минає, його місце заступає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддавайтесь спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на малюка чи порівняння з іншими можуть розвинути в нього комплекс неповноцінності. Навпаки, навіть коли в дитини щось не виходить, треба похвалити її, дати малюкові невеличкий перепочинок і знову повернутися до виконання завдань.
  15. У жодному разі на ваші взаємини із сином чи донькою не повинна впливати успішність. Гарні довірчі стосунки усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх від самого початку нового навчального року.
  16. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете й підтримаєте.

 

Режим дня першокласника.

7.00 – Пробудження

7.00 – 7.30 – Ранкова гімнастика

7.30 – 7.50 – Умивання, сніданок, прибирання ліжка

7.50 – 8.20 – Дорога до школи

8.30 – 13.00 – Заняття в школі

13.00 – 13.30 – Дорога зі школи додому

13.30 – 14.00 – Обід

14.00 – 15.00 – Денний сон

15.00 – 16.00 – Прогулянка

16.00 – 16.15 – Полуденок

16.15-17.00 – Підготовка до уроків

17.30 – 19.00 – Прогулянка, заняття в гуртках

19.00 – 20.00 – Вечеря, заняття за інтересами

21.00 – 7.00 – Сон.

Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання

Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності) вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, наприклад, вказівка на довідники, генерування правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання. Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»). Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя. Будьте, як вихователь, зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи. Пам’ятка для батьків щодо спілкування з дітьми, які мають емоційні труднощі

Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища. Не існує поганих і хороших емоцій, і дорослий у взаємодії з дитиною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емоційної сфери. Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції – це результат тривалого стримування емоцій. Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття. Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття. Не слід у процесі занять з важкими дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему. Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища. Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору. З метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями. Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар’єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки

Пам’ятка для батьків першокласників

Шановні батьки першокласників! Ваша дитина на порозі пізнання.

  • Поважайте її працю. Розмовляйте з малюком, як з рівним.
  • Менше карайте, критикуйте, вимагайте.
  • Прищеплюйте дитині здорову звичку до навчальної праці не погрозами, а переконаннями і власним прикладом.
  • Правильно організуйте робоче місце.
  • Готуйте руку дитині до письма. Давайте їй вправи для розвитку кисті: малювання, штрихування, вирізування, виготовлення різноманітних іграшок, ліплення з пластиліну.
  • Важливою передумовою успішного навчання в школі є розвиток зв’язного мовлення. Треба допомогти малюкові правильно і чітко вимовляти звуки, слова, навчити уважно слухати дорослих, відповідати на поставлені запитання. Заучування віршів, загадок, приказок допоможе розвинути пам’ять, кмітливість дитини, її мовлення.
  • Чи часто ви кажете дитині такі слова?

Ти в мене такий хороший!

Порадь мені, будь-ласка…

Ти мене завжди правильно розумієш…

Ти в мене молодець!

Як я тобі вдячна!

Які в тебе чудові друзі!

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

(Spamcheck Enabled)