Завдання та види вправ для формування в молодших школярів основних видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння) | Запорiзький навчально-виховний комплекс №67

Завдання та види вправ для формування в молодших школярів основних видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння)

Навчаючи молодших школярів умінь аудіювати, можна планувати та проводити роботу за такими напрямками:

I. Аудіювання під час пояснення нового матеріалу

Можливе застосування як на уроках читання, так і на уроках української мови або письма у 1 класі.

Отже, робота з аудіювання на уроці читання відбувається за таким алгоритмом:

  • читання тексту із підручника, за яким працюємо на уроці;
  • робота із сигнальними картками за тестовими завданнями («так» – «ні»);
  • формулювання комунікативного завдання, наприклад:
    • придумайте заголовок до тексту;
    • оберіть малюнок, який найкраще відповідає змісту прослуханого;
    • перелічіть дійових осіб;
    • складіть усно характеристику головної дійової особи тощо. (Обирання завдань залежить від характеру тексту, етапу навчання, теми та мети уроку.)

На уроках української мови аудіювання можна використовувати на етапі закріплення. Наприклад, під час вивчення теми «Текст» у другому класі можливі такі комунікативні завдання:

  • доведіть, що прослухані речення – це текст;
  • доберіть заголовок до тексту;
  • визначте тип прослуханого тексту;
  • зобразіть предмет, про який ідеться в тексті.

II. Аудіювання як елемент діалогічного мовлення

Робота над цим напрямом відбувається, коли формуються вміння говорити та виникає обумовлена необхідність: без аудіювання не буває спілкування. Адже бути хорошим співрозмовником означає вміти слухати. Цю роботу необхідно проводити паралельно на всіх уроках, таким чином шліфуючи вміння спілкуватися і саму культуру спілкування кожного учня.

III. Аудіювання як спеціальний різновид вправ

Відіграє важливу роль у вигляді підготовчих вправ, оскільки одним із найважливіших завдань у першому класі є навчити дітей слухати пояснення вчителя, зосереджувати свою увагу в певні моменти уроку на мовленні учасників навчального процесу, то для розвитку аудіативних умінь і навичок молодших школярів можливо використовувати на уроках письма такі завдання:

  • серед зачитаних слів визначити зайве (з аргументацією вибору);
  • визначити зайве словосполучення;
  • віднайти зображення того предмета, що був описаний учителем (пояснення вибору);
  • гра «Упіймай звук» (у вигляді фізкультхвилинки).

Проводячи аудіювання, можна опинитися перед фактом неоднакових можливостей учнів. У такому випадку доцільно застосовувати диференційований підхід, а саме: об’єднати клас у дві групи за рівнем успішності та запропонувати кожній посильне завдання. Для слабшої групи текст повторюється двічі-тричі. Тим самим учитель допомагає учням розвивати та удосконалювати навички усного висловлювання. Неможливо досягти  бажаного результату, здійснюючи аудіювання тільки на уроках читання або української мови. Аудіативні вміння та навички, здобуті на цих уроках, повинні бути взаємопов’язаними та взаємодоповнюватись.

Аудіювання тісно пов’язано з говорінням, а вміння висловлюватись в учнів початкової ланки розвинене по-різному. З метою його вдосконалення доречно використовувати такі прийоми:

  • виправлення мовленнєвих помилок;
  • правильна артикуляція звуків (робота з чистомовками);
  • повні відповіді.

Відомо, що найуспішніше навчаються ті школярі, які з першого класу навчені відповідати повними реченнями, розгорнуто. Тому з перших днів навчання важливо подбати про створення емоційно сприятливої атмосфери  спілкування, що налаштовує учнів на розмірковування, аналіз, пошук, допомагає їх «розговорити», навчити висловлювати свої думки та міркування вголос, доводити свою правоту, не відчуваючи страху перед спілкуванням. Маленькі школярі вчаться запитувати, відповідати, розповідати, доводити та міркувати, реагувати на нове, невідоме, визначати запитання з мовлення вчителя.

Для розвитку діалогічного мовлення можна використовувати сюжетно-рольові ігри, проводити запитально-відповідну роботу за малюнками у прописі в режимі учитель – учень, учень – учень, а на уроках читання ця робота продовжується у вигляді діалогу – обговорення  прочитаного тексту.

Завдання для навчання монологічного мовлення:

  • опиши словами ранок за вікном;
  • опиши малюнок;
  • доведи свою думку;
  • поясни свій вибір;
  • тематичні розповіді.

Здобуті навички знаходять своє застосування й удосконалення на уроках математики, де потрібно лаконічно пояснити завдання та шляхи її розв’язання, на уроках природознавства та інших предметах. Отже, навички монологічного та діалогічного мовлення, сформовані на уроках у початковій школі, є основою для розвитку культури спілкування кожного  учня в подальшому навчанні й житті, адже існування людини за межами спілкування неможливе.